Режиссер: Кира Муратова
Фільм який не схожий на фільм, це театральна постановка. Безліч моментів в стилі театру абсурду, ще більше таких, які говорять про байдужість, у данному випадку екзальтовану байдужість.
Дитинство це період в житті людини, коли все сприймається особливо серйозно, по-справжньому, немає особливої різниці між грою в ляльки і пошуком батька в невідомому напрямі.
Тому дитину обманути дуже легко, легко для того, хто розділяє серйозне і несерйозне, потрібне і тимчасове. Можливо в тому і полянає таємниця загадкового і вже не доступного дорослим світу дитинства.
Діти зіграли неперевершено, проте відчувається якась вимушеність сюжету. Невідомо чи це баг режисера чи сценариста, але вистава не має тої легкості і безпосередності, яку мають хороші театри, тому і очікуваного катарсису швидше за все не буде.
Немає коментарів:
Дописати коментар