режисери Деніел Майрік (2007, режисер Орен Пелі)
та Едуардо Санчез)
З-поміж стрічок розряду „жахи/ триллер/ містика” я б відзначив і об'єднав саме ці два фільми. Вони заслуговують на увагу як глядачів, так і критиків.
Секрет успіху кінострічок у особливій побудові сценарію та декораціях ?
Обидва фільми були спроектовані як приватна зйомка, а тому апелюють до довіри глядача (у "Відьмі з Блер" додані псевдофакти).
У першому випадку ("Відьмі з Блер") місцями розгортання подій є ліс, намет та зруйнований будинок. Купки каміння, дерев'яні ляльки та нічні звуки – то замість монстрів, крові та напружених мелодій. Треба віддати належне грі акторів, адже вони не мали чітких діалогів та імпровізували ( їх було всього троє).
Фільм вдався попри бюджет всього у 20.000 доларів, а зібрав касу майже у 248.000.000.
Ще одна заувага: раджу дивитися оригінальну версію (вона найбільш відповідає настрою та не псує фільм). Дві інші кінцівки, серед яких одна для кінотеатрів, псують враження фільму.
В обидвох стрічках джерело страху не потрапляє глядачу на очі. Психологи кажуть, що найбільше нас лякає те, що ми не здатні собі пояснити, описати, виміряти, що виходить поза межі наших уявлень. Світ і далі сповнений таємничості, невідомого, а отже і страшного. Нехай тільки настане темрява , вона починає панувати страхом, а страх живить її. Тіні та звуки - ось головне джерело емоцій, якими щедро обдарують стрічки глядача. Обидва сюжети показують, як невблаганно ситуація виходить із під контролю.
Приємного перегляду;)
Оцінка 10 з 10, навіть попри деякі відверті хиби в діалогах.
Немає коментарів:
Дописати коментар