Пригадую як цікаво було
в дитинстві слухати казку. Історія
цілком поглинала тебе. Світ здавався
повним дивовижного і загадкового.
Занурювався в історію з головою, разом
з героєм перемагав, переймався його
труднощами, хотілося будь-що довідатись,
що там далі. Мало який фільм може
похвалитися подібним враженням на
глядача, однак такі фільми існують і
мінісеріал «Таємна кімната»
викликав у мене саме такі враження, як
давно викликала казка. Фільм справді
казковий, бо фентезійний жанр вимагає
зображення світу з чужими нам (казковими)
правилами. Таємна кімната – наповнює
вигаданий світ сотнею чарівних предметів,
а головного героя сюжет примушує виконати
майже неможливо.
Думки можуть
розходитися, але фільм прикро не
завершений. Так і хочеться вимагати
нових серій, хоча десь там розумієш –
продовження тільки б зіпсувало картину.
Для усіх, хто
бажає опинитися в казці – рекомендую.
Немає коментарів:
Дописати коментар