Є фільми, які примушують думати. Те що відбувається в них,
сюжет, події надихають глядача до роздумів над власним досвідом і майбутнім.
Цей фільм теж примушує задуматись, тільки майбутнє після нього виглядає
похмуро.
Звісно ми ж розуміємо і пам’ятаємо, що події та персонажі вигадані,
але кожен переглянувши – зрозуміє.. між рядками, між слів криється сувора
правда, нехай і перебільшена. Можна звісно заперечити – у нас такого нема, це
там, в Росії, але подивіться на підсумки:
Невинні люди сидять за гратами, судді та депутати –
маріонетки, журналісти із зав’язаними
ротами, та зрештою про що може йтись, якщо усі ЗМІ підконтрольні? Основні
політичні конкуренти теж у в’язниці. Влада президента необмежена, коли вся країна мовчить, він утворює навколо
себе особисту службу безпеки і ця влада не буде рахуватися ні з ким.
Подивіться фільм,
обов’язково подивіться – так онуки фашистів бачать своїх переможців.
Тільки от після перегляду якесь огидне відчуття причетності до цього всього
бруду, який коїться навколо. Причетності… бо ми усі винні, бо якщо терпимо, то
вважаємо, що нас це не стосується, нас це омине..
Немає коментарів:
Дописати коментар